Історія міста дуже довга. За весь час змінилося багато градоначальників. Про перших навіть згадок немає. Або їх катастрофічно мало. Наприклад, Альберт Лев Йосипович прибув до Херсона із Франції на своєму власному кораблі у 1784 році. Він був не першим мером міста, але про його попередника інформації в інтернет-ресурсах немає. Хоча й про Йосиповича не багато — торговець, що сім разів балотувався міським головою, 1812 року прийняв російське підданство. Ось і вся історія.

А ось про першого мера незалежного Херсона інформації вже більше. Більше на kherson-yes.com.ua.

З будівельника в мери

Після здобуття незалежності України у місті обрали нового мера – першого градоначальника незалежного Херсона – Олег Швидкий. Він обіймав посаду в період з 1991 по 1994 роки. Новим мером став уродженець Херсона. Довіряти управління місцевим завжди було гарною ідеєю. Хто як не кровний херсонець може краще знати, що потрібно місту.

Навчався майбутній політик в Одеському технічному інституті. Його зацікавила професія інженера-будівельника. Але кар’єру будівельника йому збудувати не вдалося. Практично одразу після закінчення університету почав працювати у міській раді. Перш ніж стати мером, він 8 років пропрацював на різних посадах при раді — заступник, перший заступник, голова.

Під час роботи мером Олег Швидкий найбільше переймався проблемою міського будівництва. Маючи диплом у цій сфері, він легко міг контролювати весь процес будівництва. Особливо його турбували проблеми у Таврійському та Шуменському районах міста.

На другий строк Олег Швидкий обиратися не став. Натомість обрав роботу у Головному управлінні Пенсійного фонду України. Чим саме було спричинено таке рішення невідомо. Можливо, тими проблемами, з якими довелося зіткнутися першому градоначальнику в незалежному Херсоні.

Перші проблеми

Незалежна Україна зіткнулася з низкою проблем у перші роки свого «народження». Ці проблеми торкнулися всіх областей країни. Першим завданням та проблемою була турбота про державні кордони та державність. Треба було добре окреслити для всього світу та «сусідів» чіткі межі суверенної та незалежної України. І на це потрібно було не так час, як гроші. 90-ті не даремно вважають найтяжчими часами в історії країни. Майже всі республіки після розпаду Радянського Союзу переживали важкі часи. Це було викликано тим, що треба було все «будувати» із самого початку. А економіка до цього не була пристосована.

Комусь такі речі як герб, гімн, прапор можуть видатися менш важливими. Але це були першочергові завдання. Крім затвердження та створення всіх цих атрибутів для країни, потрібно було створити їх і для кожної області. У незалежній Україні херсонський герб створили у 1995 році. Розв’язувати всі проблеми геральдики на Херсонщині потрібно було саме мерам.

На державному рівні президентові доводилося вирішувати багато важливих питань, які виникли після розвалу Союзу — Чорноморський флот, ядерна зброя, створення оборони та інше.

Водночас областям доводилося справлятися з виробництвом та мізерним фінансуванням. У містах почалося безробіття, підвищувалося зростання злочинності. Херсон, на жаль, не став винятком. Як і його «сусід» Миколаїв, Херсон — кораблебудівне місто, але заводи переживали непрості часи. Раніше заводи фінансувала держава, тепер їх кинули на свою власну опіку. І підприємствам доводилося самостійно шукати шляхи виживання. Через це суднобудівні заводи залишалися без замовлень, без сировини, а працівники – без зарплати. Був час, коли на фабриках зарплату видавали продукцією.

Бути градоначальників у такий непростий час було складно. Олег Швидкий добре справлявся зі своєю роботою.