Влітку 1910 року херсонська газета «Рідний край» повідомила, що до нашого міста приїхало подружжя Сухомлинових. Катерина з чоловіком прибули до Голої Пристані, де на той час жив її батько, відомий далеко за межами імперії вчений-археолог Віктор Гошкевич. Довгий час батько не бачився з дочкою, і от настала їхня довгоочікувана зустріч. Втім, цій зустрічі судилося стати останньою у їхньому житті. Більше на kherson-yes.com.ua.
Хто такі Гошкевичі?
Свої найщасливіші спільні роки життя подружжя Гошкевичів провело у Києві. У 1882 році у них народилася донька Катерина. Сім’я вела розмірне, скромне і водночас сповнене бурхливих подій життя. До них у гості приїздили художники, вчені, літератори. Сам голова сімейства Віктор пристрасно захоплювався археологією, присвячував пошукам скарбів більшу частину вільного часу.
Після розлучення з дружиною Віктор Гошкевич поїхав до Херсона, повністю віддався своєму улюбленому захопленню археологією. Воно стало справою його подальшого життя й принесло йому неабияку славу.
Велике кохання зі шпигуном
Дочка Віктора Катерина мала крутий норов. На початку 20 століття їй виповнилося 20 років – саме час, коли дівчина мала подбати про своє майбутнє.
Катерина робила велику ставку на свою вроду та чарівність у досягненні мети. Першим її коханням був багатий поміщик Володимир Бутович, нащадок славетного українського роду. Володимир та Катерина одружилися, після чого переїхали жити в родинний маєток, який був розташований у Полтавській губернії, повідомляється на сайті http://mycity.kherson.ua/.
З того часу в Катерини були гроші та гарне становище у суспільстві. Однак життя в селі було нудним, без розваг. Згодом у Володимира та Катерини народжується первісток, жінка починає відвідувати європейські курорти, де панує зовсім інше життя, ніж в селі.
Підсумком її поїздок на курорти у 1905 році стає знайомство з командиром військ Київського округу Володимиром Сухомлиновим. Між ними зав’язався роман, причому коханню не стала на заваді революція, безпосереднім учасником якої був генерал.
Про зв’язок заміжньої Катерини та генерала Сухомлинова відразу дізналися всі. Услід за цим виник скандал, який приніс стрімке кар’єрне зростання Сухомлинову. Весною 1909 року імператор Микола II призначив його на посаду військового міністра імперії.
Не дочекавшись розлучення Катерина переїхала у великий особняк, який належав Сухомлинову, відтоді й розпочалося її «активне» життя в колі відомих персон.
Серед найближчих друзів родини були сумнівні особи. Про деяких уже тоді було відомо, вони займалися шпигунською діяльністю на користь Німеччини. Ця інформація підтверджується в матеріалах різних істориків.
Підозра у шпигунстві
Війна, яка розпочалась у 1914 році застала Сухомлинова та його війська зненацька. Злочинні дії військового міністра стали причиною поразки армії у вирішальних боях. У 1915 році через серйозні промахи, невдачі Сухомлинов йде у відставку. У 1916 році його звинувачують у державній зраді та розтраті армійських грошей.
Попри тяжкість звинувачень пред’явлених Сухомлинову, Катерині жилося добре. Вона купувала та носила вишукане вбрання. Безтурботне життя жінки тривало до 1917 року, тоді її заарештували.
Незабаром відбувся суд над подружжям, їх звинувачували в державній зраді, хабарях. Втім рішення суду виявилося м’яким для Катерини. У тяжкі післяреволюційні часи Катерина існувала на залишки колишнього добробуту, які змогла приховати від конфіскації.
У голодні та важкі часи вона продовжувала жити в розкоші. Крім цього, вступила в долю з офіцером-дезертиром, спробувала займатися цукровими спекуляціями. Проте, з цього нічого не вдалося, спекулянтів затримали, віддали під суд, який присудив їм найвищу міру покарання – розстріл.
Сухомлинов пережив свою дружину на 8 років. Коли він вийшов з в’язниці відразу ж емігрував до Німеччини, помер у 1926 році.