Розвідка, шпигуни, таємниці та секрети — все це протягом багатьох років розбурхує уми режисерів та простих хлопчиків, які грають у шпигунів у дворі. Розвідка почала зароджуватися ще 1775 року у Сполучених Штатах Америки. І після цього шпигуни стали невіддільною частиною кожної війни.

Херсонська область теж долучилася до цієї спільної справи. І попри те, що справи всіх розвідників були завжди суворо засекречені, інформація про херсонських шпигунів все-таки є. Найчастіше таку інформацію розкривають посмертно. Більше на kherson-yes.com.ua.

Полювання на відьом

Радянський Союз не лише славився своєю школою розвідки, а й сам майстерно ловив шпигунів. Період між двома війнами був непростим та напруженим для населення Союзу. Ще до окупації фашистами території України встигла скуштувати терор влади. Відомі сталінські репресії занапастили багато життів простого населення. І приводів для цього влада вигадувала багато. Іноді абсолютно безглуздих.

Насамперед під репресії потрапили колишні кулаки та антирадянські елементи. Кулаками на той час вважали заможних громадян і селян, які використовували найману працю. Їх звинувачували у тому, що вони збагатилися коштом своїх побратимів. А антирадянськими елементами вважали кожного, хто якось не втішно відгукувався про владу і робив якісь дії проти режиму.

Найгірше доводилося «ворогам народу». Тому що під їхню статтю потрапляли й члени родини. До таборів відправляли навіть дітей – «Дитячий гулаг». Попри те, що репресії 1937 року в основному були спрямовані на пошуки «ворогів народу», НКВС не забувала шукати та шпигунів.

У Херсоні за 1937-1938 роки збереглася документація про всіх виявлених та репресованих. В органів державної безпеки була своя невелика класифікація справ. Серед них були: німецька контрреволюція, українська націоналістична контрреволюція, антирадянські есерівські терористичні групи та навіть японські шпигуни. Лише у справах «німецької контрреволюції» у Херсоні було заарештовано 833 особи. Цифра начебто невелика. Але практично кожна з таких груп поповнювалася людьми, яких звинувачували у причетності до іноземних шпигунських організацій.

У справі польських шпигунів заарештували подружжя Скрипницьких. Їх засудили до найвищої міри покарання – розстрілу. В іншій справі про іноземного шпигуна засудили 17 осіб. 1937 року на один місяць у Херсоні до найвищої міри покарання засудили 2 тисячі осіб. При тому, що під репресивну машину потрапляли абсолютно всі верстви населення. Шпигунами вважали будь-кого.

Особливості військової розвідки

Військова розвідка завжди мала свої відмінності. Головним її завданням є видобуток відомостей про противника, його місця дислокації, кількість та інше. В основному розвідка ділиться на тактичну та стратегічну. Кожна війна мала свою розвідку. Найчастіше шпигуни з тилу ворога постачали найціннішу інформацію.

Розвідка була не тільки агентурною (із залученням до «роботи» живої сили), але ще й радіорозвідка з використанням засобів для перехоплення розмов противника, сигналів РПЛ та інше. Взагалі існує безліч видів розвідувальної діяльності, до якої вдаються військові за певних умов.

Однією зі складнощів військової розвідки перед іншими видами була її оперативність. Дані потрібно було отримувати та доставляти дуже швидко. Адже зволікання навіть за кілька годин могло суттєво вплинути на результат бою. Для цього кожна сторона намагалася заплутати іншу. Для цього використовували різні шифри, абетку морзе. Проблема шифрування виникла ще за часів Першої світової війни. Тоді ж і була створена чи не найвідоміша машина шифрування – Енігма. У Холодну війну не так активно використовували шифри. На арену вийшла агентурна розвідка. Шпигуни були всюди.

Навіть Херсонська область стала батьківщиною найвідомішої радянської розвідниці.

Жінка у розвідці

Марія Олександрівна Фортус народилася у Херсоні у 1900 році. За радянських часів її знали як одну з найкращих розвідниць та партизанок. Але в дитинстві та юності її життя не віщувало шпигунського майбутнього. Марія Олександрівна народилася у єврейській сім’ї, працювала на швейній фабриці, потім вступила до літературного гуртка при Міській публічній бібліотеці. Ще до свого шістнадцятиліття вона приєдналася до революціонерів. Після Жовтневої революції співпрацювала з більшовиками та всіляко допомагала підпільникам.

Перші битви для Марії розпочалися ще 1918 року. У громадянську війну вона працювала у Херсонській ГубЧК. Бувши молодою дівчиною, вона не боялася рятувати з Херсона безцінні речі. 1919 року вона стала частиною пропагандистського руху. Марія Олександрівна проводила пропагандистську роботу серед французьких солдатів, які окупували південь України.

У цей період вона познайомилася зі своїм чоловіком Рамоном Люком і народила йому сина. Марія не покинула своєї місії заради дитини. Його вона залишила під опікою матері. Вона проникала у загони Махна та Булак-Балаховича. Згідно з документами, її двічі розкривали та розстрілювали, але їй все одно вдавалося вціліти.

Після Громадянської війни Марія Олександрівна навчалася в Москві, де знову зустріла батька свого сина та вийшла за нього заміж. Шлюб приніс у її життя не лише кохання, а й захопливу п’ятирічну «подорож» до Іспанії. У 1934 році вона вдовою повернулася до Москви.

Шпигунські навички Фортус були настільки вразливими, що вона займалася розвідкою далеко за межами рідної країни. В Іспанії її знали як Марія Хулія – відома учасниця громадянської війни в Іспанії (1936-1939).

Крім цього, вона була ще й умілим командиром. Фортус сама спланувала операцію з бомбардування аеродрому неподалік міста Леон.

Завдяки своєму безцінному досвіду та знанням вона працювала інструктором у розвідшколі. Вчила нових майбутніх розвідників та шпигунів.

Коли почалася Друга світова війна Марія Олександрівна не залишилася осторонь. Вона займалася як розвідкою, і брала безпосередню участь у боях. Але після поранення у бою, Фортус займалася лише розвідкою у штабі 3-го Українського фронту. Вона займалася розвідувальними роботами в тилу ворога. Марія Олександрівна особисто підготувала операцію “Альба Регія” в угорському місті. Навіть після закінчення війни вона продовжила розкривати секретні задуми ворога. За що її відзначили безліччю нагород: орден Леніна, орден Червоного прапора та інші. На честь Марії Фортус у Херсоні назвали вулицю.

Сучасна розвідка

2022 року Херсон знову зіткнувся зі шпигунством. Лише цього разу він був проти нього. Новини так і рясніли заголовками про те, як російські шпигуни в Херсоні здавали позиції українських військових. Після чого ворог прицільно бив по позиціях ЗСУ.

На жаль, цими шпигунами виявилися як спеціально заслані люди, так і місцеве населення, яке повелося на обіцянку солідної фінансової винагороди від росіян. Але варто зазначити, що у місті були факти, коли місцеве населення не боялося шпигувати на користь ЗСУ. Деякі російські ЗМІ заявляли про затримання українських шпигунів у Херсоні. І часто ними виявлялися молоді люди. Схоже, що дух шпигунства та протистояння в крові у херсонців.

У 21 столітті при розвідці використовують сучасні засоби шпигунства – дрони, супутники, програми перехоплення дзвінків тощо. Війни та розвідка вийшли на новий рівень.