У 1941 році в місто Херсон прийшла Друга світова війна. Вона зруйнувала не тільки будинки херсонців, вона зруйнувала життя, долі та плани на майбутнє. Більше на kherson-yes.com.ua.
Містяни під час війни
15 серпня німецькі війська підійшли до Херсона з боку Південного Бугу. Після оборони міста, яка була нетривалою, вже 19 серпня війська Вермахту повністю захопили Херсон. Містяни сприйняли війну із ненавистю та страхом. Вони не знали що їх очікує, і що будуть робити у Херсоні окупаційні війська. Місцеве населення старалося пристосуватися до нових умов, вибору у херсонців не було. Спочатку окупанти прикули свою увагу тільки для євреїв, військових та комуністичних партійців. Згодом німці «взялися» вже за все місцеве населення. У листопаді 1941 року в магазинах Херсона почали відпускати німецькі продукти.
Німецьке командування в районі вулиць Форштадських зосередила місцеве єврейське населення. З усього Херсона було наказано євреям з’явитися на реєстрацію і потім переселитися до цих кварталів.
У роки німецької окупації в Херсоні активно працювали партизани. Вони влаштовували засідки, підривали залізничні шляхи та знищували техніку.
Херсонські катівні
У Херсоні розташовувалися концентраційні табори, але про них дуже мало інформації з історичних джерел. Науковці знайшли три великі катівні. Один з таборів знаходився на території колишньої взуттєвої фабрики в Херсоні. Другий розташовувався в будівлях тюрми та сучасного херсонського телеканалу «UA: Херсон». Згідно з історичними джерелами, третій знаходився на території школи № 28.
Місця масових страт містян і місця де ховали тих, хто помирав в таборах були різними. Одне з найвідоміших місць знаходилося між Херсоном і Зеленівкою. Там було розстріляно місцевих євреїв, потім ховали тіла радянських військовополонених з таборів. Інші локації знаходилися у валах над Дніпром. Вони описуються у спогадах свідків того страшного часу. Це була територія сучасного парку Слави, де існували рови. З території табору який знаходився в тюрмі, виводили на розстріл людей або вивозили тіла померлих і ховали масово у валах. До речі, це місце ніяк не відзначено в історії, на відміну від колишньої взуттєвої фабрики, де на будівлі є старі невеличкі радянські таблички які свідчать про те, що тут був табір військовополонених. У парку Слави фактично немає такого знаку, який би показав, що на цьому місці були розстріляні військовополонені в роки війни. Залишилися тільки свідчення очевидців.
Втрати та збитки після війни
У боях проти німецьких загарбників на території Херсонської області загинуло понад 34 тисяч радянських воїнів. На фронтах Другої Світової війни брало участь понад 100 тисяч жителів Херсонської області. У роки Другої світової війни звання Героя Радянського Союзу отримали 57 уродженців Херсонщини. 59 тисяч херсонців були нагороджені орденами й медалями Союзу PСP.
Згідно з історичними довідками, німецькі окупанти стратили за роки окупації десятки тисяч херсонців. За підрахунками радянської влади, за час свого панування окупанти розстріляли близько 28,5 тисяч осіб, закатували 43,6 тисячі, викрали в рабство 37,5 тисяч містян.
Комісія встановила, що німці знищили понад 12 тисяч споруд, з яких майже 3 тисячі – це житлові будинки. Зруйновано було 300 шкіл і 44 лікарні.
Нацистські окупанти завдали величезної шкоди народному господарству Херсонщини. Окупанти відібрали у колгоспів близько 400 тисяч центнерів зерна, 140 тисяч великої рогатої худоби. Німецькі війська знищили багато культурних цінностей: книжковий фонд міських і районних бібліотек, пограбували музеї. Загальні збитки, завдані Херсонській області, становили понад 12 мільярдів карбованців.