Проблема корупції, як кістка у горлі українців стоїть ось уже багато років. Важко назвати галузь, до якої б не проникла ця зараза — медицина, освіта, транспортна та судова сфера. Але, в деяких моментах, Херсон подає гарний приклад у боротьбі з корупцією. Більше на kherson-yes.com.ua.

Корупція в обласній раді

На початку 2022 року, ще до початку війни, у Херсоні пролунав скандал з хабарем в обласній раді. Поліція змогла затримати одного із депутатів ради на момент отримання хабаря у сумі 27 тисяч доларів.

Хабар був не «добровільним». Депутат вимагав від місцевого бізнесмена суму у такому розмірі, а натомість спокійне ведення бізнесу. По суті депутат просто запропонував «кришу». Неначе лихі 90-ті знову повернулися до міста.

Щоб підтвердити свої «серйозні наміри», депутат наклав арешт на будівлю бізнесмена, яка була у Скадовську. За скасування арешту він і вимагав хабар. Депутатом виявився один із членів комісії з бюджету та фінансів облради.

Співробітниками правоохоронних органів було відкрито кримінальну справу із внесенням до ЄРДР. Нову кримінальну справу відкрили за статтею вимагання. Затримали не чесного депутата на моменті одержання хабаря. Операцію з арешту провели в кафе. Одразу ж у будинку затриманого провели обшук. Метою обшуку є спроба знайти додаткові підтвердження у вже відкритій справі, або знайти нові. Корупціонери ніколи не зупиняються на одному хабарі.

Чим закінчиться це розслідування поки що не зрозуміло. Невдовзі після скандалу почалася війна. Херсон окупували російські війська, і на тривалий час усі забули про звичні проблеми.

Але в історії Херсона були скандали, які закінчилися справжнім судовим терміном для корупціонера.

Продажний суд

Історії про продажних суддів завжди набирають найбільшого резонансу та обурення серед населення. Чим це викликано до кінця не зрозуміло. Але людей завжди обурював той факт, що закон не є однаковим для всіх.

У Херсоні був резонансний скандал з місцевим суддею. Хоча сума хабаря була для політичного кола просто смішною – п’ять тисяч гривень.

У квітні 2018 року голова суду зробила протизаконну пропозицію порушнику. За суму п’ять тисяч суддя пообіцяла закрити справу. Голова суду «погрожувала» притягнути чоловіка до кримінальної відповідальності у вигляді штрафу – від 16 до 32 тисячі гривень.

Взяли корупціонерку на гарячому. Обмін грошима стався безпосередньо в неї в кабінеті, і відразу після того, як вона сховала грошову суму книгу, до кабінету увійшли поліціянти.

Попри невеликий розмір хабаря, покарання було дуже суворим. Хоча й справедливим. Жінку позбавили волі строком на 5 років та 6 місяців із повною конфіскацією майна. Крім цього, на неї поклали заборону обіймати посади в органах державної влади строком на 3 роки. Сама подія сталася у 2018 році, але остаточний вирок було винесено лише у 2021 році.

Для історій хабарів у судовій сфері засудження корупціонера дуже рідкість. Найчастіше там працює принцип «рука руку миє». Та й узагалі підкупити суддю важко та дорого. І простіше не доводити справу до суду зовсім, ніж розібратися із суддею.

Сподіваємося, що в майбутньому подібна доля спіткає всіх корумпованих осіб, які працюють у судовій реформі.

Скільки коштує проїзд?

Проблема пасажирських перевезень у Херсоні завжди стояла гостро. А у 2019 році взагалі вибухнув скандал. Голова ОДА Юрій Гусєв розповів журналістам, що через підозру на корупцію у транспортній сфері його заступник Сергій Тригуб написав заяву про звільнення. Також начальника управління транспорту Валерія Сиценка на час перевірки усунули від роботи.

Всьому виною став конкурс на право займатися пасажирськими перевезеннями по області. Такі тендери завжди були ласим шматком для корупціонерів. Саме комітет, який і мав займатись цим конкурсом, викрили у корупції.

А вся суть у тому, що привернув увагу новий гравець у сфері пасажирських перевезень — підприємство «Фокус». Досить дивна фірма, в якій зареєстровано 104 види діяльності. Саме це так і зацікавило місцеве населення і стало причиною початку розслідування.

Підприємство «Фокус» має статутний капітал у 18 мільйонів гривень. Херсонських активістів та журналістів зацікавило, як так вийшло, що у такого полізадачного підприємства виявилися документи на пасажирські перевезення, і несподівано фірма почала володіти популярним маршрутом №14. До цього вважають причетним колишнього директора транспортної фірми, котрий після звільнення забрав із собою всю документацію.

Але місцевих активістів обурило не лише це, а й факт підкупу конкурсного комітету. Ходять чутки про досить точну суму — 2 тисячі доларів. Також, херсонців вразило, що у комітеті, який розв’язує питання транспортних перевезень немає жодного фахівця у цій сфері. Вся ця ситуація дуже схожа на Радянський Союз, де на посади різних міністерств призначали людей без профільної освіти чи досвіду. Ситуація з маршрутом №14 відбулася ще у 2017 році. Херсонці у соціальних мережах сильно обурювалися, що мер нічого не робить. Але це обурення до мера дійшло лише майже через рік.

Рибне місце

Міста, в яких є вихід до моря або повноводні річки, стикаються з таким явищем, як рибна мафія. Влітку 2016 року держава вирішила розібратися з усіма проблемами рибного господарства. У Херсоні було оголошено конкурс на посаду керівника Херсонського рибоохоронного патруля, який, власне, і мав займатися контролем вилову риби.

Плани були досить масштабні. На основі відкритого конкурсу набрати співробітників у рибний патруль, навчити їх, забезпечити тренування, амуніцію, всю необхідну техніку. Але все вийшло не так гарно, як обіцялося.

На конкурс начальника рибного патруля було виставлено лише трьох кандидатів. Виграв депутат Херсонської обласної ради Роман Падченко. Хоча виграв це голосно сказано, два інші кандидати просто провалилися. Збоку це все виглядало так, наче це місце Падченку просто віддали. І такі домисли підтвердило те, що 28 жовтня 2016 року переможця не оголосили, а навпаки, усіх членів конкурсної комісії розпустили.

Все це дійшло навіть до суду з посиланням на те, щоб заборонити проводити конкурси на зайняття вакантних посад у держслужбах. І заборонити голові Держрибагенства давати будь-які рекомендації щодо кандидатів. Все це робилося з метою уникнути кумівства та корупції.

Суд частково задовольнив клопотання, але Держрибнагляд не залишив своїх спроб здійснити реформу та розблокувати результати вже проведених конкурсів. І навіть для цього подало апеляційну скаргу, щоб повернути кадровий конкурс у Херсонській області.

Є підозри, хто саме так чинить опір змінам. Але ні для кого не секрет, що рибне браконьєрство – це дуже прибуткова справа. Щобільше, є підозра, що керівник Управління охорони, використання та відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Херсонській області Богдан Артющик організував практично злочинне угруповання, яке й «курує» всіх браконьєрів та просто рибалок. І ці підозри вилилися в справжню кримінальну заяву, яка просочилася до журналістів. У заяві було чітко написано, що вже було встановлено щотижневі суми, які мають сплачувати браконьєри – від 5 до 10 тисяч гривень. Навіть є свідчення, що й хтось з особового складу відмовлявся вибивати хабарі, його чи виживали, чи вимагали цю суму від нього. Всю цю інформацію підтверджували й рибалки. Також була ще одна заява про корупційний злочин від першого заступника голови Херсонської облради Василя Зеленчука. У заяві також було вказано ім’я Богдана Артющика.

Але, а що в результаті? Нічого. Через чотири місяці після подання заяви нічого не змінилося. Конкурс зупинено, Артющика не звільнено, на заяву про корупцію ніхто не відреагував, на жаль. Ось така сувора дійсність.