Понеділок, 23 Лютого, 2026

Херсонська опіка над дітьми-сиротами у роки Першої світової війни

Всім відомі жахливі наслідки війни для народу. Смерті мільйонів людей, руйнування міст, падіння економіки. Перша війна, яка торкнулася практично всього світу, почалася в 1914 році та забрала з собою майже 18,5 мільйонів життів. До цієї величезної кількості увійшли загиблі на фронті, мирне населення, що згинуло в окупації, під бомбардуваннями та від хвороб. Але що стосується дітей, що вижили, а точніше залишилися? Військові сироти — новий термін, який вразив багато країн.

Відкритий фронт був далеко від Херсонської області. Але це не означає, що дітей-сиріт, які втратили батьків через війну, тут не було. Навпаки, сиріт евакуювали у віддаленіші області. Часто їх звозили до Києва, а потім розподілили до притулків, де було місце. Більше на kherson-yes.com.ua.

Миколаївський притулок

Один із найстаріших притулків міста був заснований у 1852 році. Під потреби притулку відвели цілу будову. У такий спосіб піклувальники намагалися створити максимально сприятливі умови для життя дітей. Крім побутового комфорту, всі сироти навчалися у парафіяльній школі. Вони вивчали грамоту, а потім і домознавство. З ранніх років їх максимально готували до дорослого життя.

За десять років до початку Першої світової війни з ініціативи голови Благодійної спільноти Василькіної М.В було збудовано нову будівлю для притулку. І дуже вчасно. 1896 року урочисто відкрили нову будівлю. Його розмах здивував багатьох – просторі класи, нові майстерні. Все для затишку та успішної адаптації сиріт. На початок Першої світової їхня кількість збільшилася до 100 дітей.

Крім будівлі притулку, було вирішено заснувати Будинок працелюбства. Всі діти отримали можливість навчатися граматиці, ремеслу, отримували одяг та дах.

Відстежити долю кожної дитини-сироти було непросто. Особливо у воєнний час. У 1914-1918 роках причинами для сирітства ставали не тільки загибель батьків, а й «відстав від поїзда», «був залишений під опікою односельцям», «зданий до притулку для біженців», «пристав до солдатського обозу». Саме такі пояснення писали в реєстраційних документах. У перші місяці осені 1916 року в одному лише Києві було зареєстровано 500 таких дітей. І всіх їх розмістити у столичні притулки не можна було. Їх відправляли до інших притулків. У тому числі й до Херсонської області. Хоча знайти “паперовий слід” вже не вдасться.

Багато сиріт ставали “бродяжками”, і важливим етапом їх соціальної адаптації були притулки. Миколаївський притулок у Херсоні чудово справлявся із цим завданням. Навчаючи дітей як грамоті, але давав їм можливість нове життя.

Причини появи сирітства під час війни

Крім всіх зрозумілих причин — смерть батьків на фронті — сирітство під час Першої світової війни мало низку інших причин.

На жаль, таке явище, як війна не приходить наодинці. Військові дії несуть у собі руйнування міста. На початку 20 століття, служби екстреного реагування перебували в досить складному становищі. Якщо не сказати, і зовсім у процесі зародження. Внаслідок ракетних ударів руйнувалися будинки, під завалами яких залишалися люди. Несвоєчасне вилучення їхніх тіл з-під уламків, несло в собі загрозу розвитку різних хвороб. Як, наприклад, сталося на Гаїті у 2010 році. Через землетрус там загинуло 222,5 тисячі людей, але ситуації посилила вже наявна епідемія холери через велику кількість трупів, що розкладаються, при високих температурах. Що спричинило нові смерті. Теж подібне відбувалося і за часів Першої світової війни.

Ще одним фактором був економічний спад, який стався в країні через активні бойові дії. Російській імперії вдалося в 1917 році дати відсіч протилежному боці, але це призвело до країни в кризу. Люди не мали грошей прогодувати своїх дітей і їх нерідко підкидали або десь залишали. Нелегко було й у селі та у місті. У селах, мабуть, навіть складніше.

.......