З перших днів німецької окупації на Херсонщині розгорнулась всенародна боротьба проти нацизму. Українські патріоти виводили з ладу лінії зв’язку, електромережу, обладнання на підприємствах, відмовлялись працювати на окупантів. Сміливість українців просто вражає! Більше на kherson-yes.com.ua.
Тихий спротив
Серед херсонців створювались невеликі підпільні групи, які згодом переростали у цілі організації. Наприклад на Каховському заводі діяла підпільна група, учасники якої псували обладнання та зв’язок. Підпільні групи працювали в селах Покровці і Дем’янівці Нижньосірогозького району, в Скворцовці та Громівці Чаплинського району та в інших селах Херсонщини.
Херсонське підпілля очолювала трійка у складі О. М. Жукова, М. Г. Скворцова, Г. А. Кікотя. У березні 1943 року підпільна організація Херсона налічувала понад 400 осіб. Професійна конспірація підпільників дала змогу їй проіснувати аж до визволення території від німецьких окупантів. Сміливі херсонці розповсюджували антинацистські листівки та звернення до місцевого населення. Всього за період окупації на Херсонщині розповсюджено понад 20 тисяч примірників різноманітних листівок. Учасники підпілля організовували терористичні акти проти загарбників, диверсії та визволяли радянських військовополонених з концтаборів.
Партизанам Херсонщини довелось діяти майже при повній відсутності лісових масивів, що, безперечно, ускладнювало бойові операції проти німецьких окупантів. У вересні 1941 року вони знищили 33 загарбники, захопили 6 мотоциклів, 4 машини, велику кількість автоматів та іншого озброєння.
У 1941 році у дніпровських плавнях діяв партизанський загін який налічував 350 осіб. В середині вересня учасники об‘єдналися з іншими загонами, які базувались у плавнях. Тоді ж і створили раду командирів. По суті це було перше велике партизанське з’єднання в Україні. Загін відбив численні спроби німецьких окупантів висадитись у плавнях. У бою підпільники взяли в полон понад 50 німців, захопили дві радіостанції, три кулемети, міномет та багато інших трофеїв. Після того, як німецькі окупанти кинули у дніпровські плавні багато свого особового складу та військової техніки, рада командирів партизанських загонів наприкінці жовтня 1941 року прийняла рішення залишити цю місцевість. Поранених евакуювали в район Херсона. Більша частина бійців групами по 5-7 осіб вирвалась з оточення. Багато з них доєдналися до інших партизанських загонів.
Юні партизани
За свободу свого народу боролися і юні херсонці. За ініціативою молоді було створено дві підпільні молодіжні організації. У Херсоні розгорнули групу «Патріот Батьківщини», організатором і керівником якої був комсомолець І. О. Кулик. В Олешках заснували «Юнармію», якою керував О. О. Фомін. Юні підпільники друкували й розповсюджували листівки серед місцевого населення, організовували диверсії на залізницях та визволяли з концтаборів і тюрем радянських військовополонених.
Активною діяльністю займалася і молодіжна група в Херсоні, яка називалася “Хлопчики з Карантинного острова”. До її складу входило 12 осіб. Це були підлітки, юнаки та молодь. Групу очолювали брати Андрій і Анатолій Запорожчуки, Леонід та Петро Чернявські. Юні патріоти виводили з ладу лінії зв’язку, викрадали у німецьких солдатів зброю та чинили опір окупантам, вбиваючи їх. Влітку 1942 року гестапівці розкрили групу. Братів-засновників підпілля стратили, а згодом загинули й всі інші юні захисники.
Херсонські партизани відчайдушно чинили опір окупантам, спіймати їх було неймовірно складно. Герої билися до останнього подиху!