Херсонці та інші жителі повіту, які були не згодні з панівною політикою, нелюдським ставленням до себе виходили страйкувати. Люди намагалися відновити справедливість та відстояти свої права. Революції відіграли важливу роль в історії Херсону та інших українських міст. Більше на kherson-yes.com.ua.

Заколот та початок революції в країні

В останні дні 1916 року в країні панувала напружена атмосфера. Люди були в очікуванні чогось страшного й неминучого. Економічна та продовольча криза, яка посилювалася революційними виступами народних мас й набридлою війною, штовхала країну до прірви. Буквально з дня в день мало вибухнути «гарматне ядро». Для цього потрібна була лише невелика іскра, повідомляється на сайті http://mycity.kherson.ua/. 

Саме цією іскрою 23 лютого 1917 року став страйк робітників найбільшого Путилівського заводу в Петрограді. Наступного дня їх підтримали та приєдналися робітники інших промислових підприємств. Станом на 25 лютого 1917 року з’явилися перші революційні жертви. Це кроваве протистояння поклало початок революції, усунення з престолу царя Миколи II та приходу до влади тимчасового уряду. 4 березня 1917 року газети публікували маніфест царя, який відмовився від влади та програми нового буржуазного уряду.

Херсон був віддаленим від великих міст, де точились сильні революції. В нашому місті станом на 1917 рік проживало 78680 осіб. Тут не було промислових виробництв, можливо саме тому революція пройшла без кровавих інцидентів.

Революційні події у Херсоні

З 5 березня 1917 року почали відбуватися зміни в Херсоні. У ніч з 6 на 7 березня місцева поліція, стражники склали повноваження й здали зброю. Охороною порядку та спокою займалися війська місцевого гарнізону.

Варто зазначити, що поліціянти своєчасно здали зброю, бо в цей період в’язні вийшли на волю. Проте, відсутність поліційної влади в Херсоні стала помітною найближчими днями. Містом прокотилася хвиля грабежів, крадіжок.

Попри те, що новий уряд скасував запроваджений на початку війни «сухий закон», вже 9 березня в місті помітили багато п’яних. Тимчасово створена добровільна міліція, до складу якої входили студенти, селяни, не могла впоратися з п’янством. Тож в середині березня у Херсоні створили народну міліцію.

Весною та на початку літа в нашому місті було проведено багато маніфестацій, демонстрацій. Основними показниками цього періоду стало скорочення виробництва, робочих місць та зростання цін. Вартість деяких харчових продуктів збільшилась у 4 рази, в порівнянні з довоєнними цінами. Крім цього, в місті почалися перебої в постачанні людей печеним хлібом, а в середині липня міська влада була змушена встановити норми на купівлю борошна.

30 липня 1917 року в Херсоні було призначене проведення виборів до міського самоврядування. На початку місяця розпочалась активна передвиборча кампанія. Заздалегідь до людей звернувся «місцевий виборчком». У своїй промові він закликав містян до суворого дотримання спокою під час проведення агітації. Людям було заборонено вживати будь-які погрози, розривати чужі плакати. Голосували за 11 списками, тому й плакатів було безліч.

Крім цього, влада створила нові правила участі у перших місцевих демократичних виборах. З ними знайомила людей місцева газета «Рідний край». В ній закликали громадян до голосування, описали послідовність проходження процесу виборів.

Отже, кожна людина до дня виборів повинна була мати спеціальну виборчу картку та конверт, на якому стояла печатка управи. Після того, як людина вказала в картці за кого віддала голос, мала покласти листок до конверта та заклеїти його. Далі підійти до виборчої комісії та передати конверт із запискою. В присутності виборця всіх учасників партій голова комісії опускав конверт у виборчу скриньку. Записки приймалися весь день, з 9:00 години ранку до 20:00 годин вечора.

Пройшли вибори без особливих інцидентів, проте надії, що покладалися на них вони не виправдали. Різні політичні партії продовжували вести дискусії, життя в місті продовжувало погіршуватися.