Після відновлення Радянської влади на Херсонщині почалася кривава громадянська війна. На початку березня 1918 року до міст і сіл наближалися окупаційні німецько-австрійські війська. Невдовзі почалися активні бої, про які детальніше поговоримо на kherson-yes.com.
Боротьба з австро-німецькими військами
18 березня більшовики організували в Херсоні мітинг робітників і солдатів. Чоловіків закликали поповнити лави захисників міста і допомогти створити владі оборонний штаб. Однак розпочати свою роботу він не встиг, бо вже наступного дня окупаційні війська вступили в Херсон. 20 березня спалахнуло повстання. Солдати відважно билися з силами німецько-австрійської армії, що переважали. На допомогу їм прийшли загони з Одеси, Миколаєва та Криму під командуванням Мокроусова з Олешок.
Розпочата партизанська і страйкова боротьба населення Херсонщини, діяльність підпільних груп сприяли перемозі над німецько-австрійськими військами. Наприкінці 1918 року останні їхні гарнізони залишили Херсонщину. Однак мир був коротким. Наприкінці 1918 року на Чорноморському узбережжі висадилися війська Антанти, і на Херсонщині почалася партизанська війна.
Відмова від бою
У січні 1919 року в херсонський порт прибув корабель із 500 інтервентами на борту, а під кінець січня додалося ще 2000 солдатів Антанти. Після чого херсонські більшовики розгорнули пропаганду, спрямовану на деморалізацію іноземних військ. На знак помсти французькі війська захопили 5 осіб, які працювали серед солдатів, і розстріляли їх. Однак агітація тривала. Після виступу Любарської у 176 піхотному полку французькі солдати відмовилися воювати з більшовиками, 52 особи оголосили себе їхніми прихильниками.
Коли почався наступ Червоної армії, поблизу Херсона, до неї додалися 2 партизанські загони. Деморалізована армія інтервентів не захотіла воювати. Наступ більшовиків спровокував повстання. Загін суднобудівників знищив пункт дислокації греків. Один із млинів, де був розташований спостережний пункт, робітники спалили, захопивши кілька кулеметів. У відповідь на військові дії робітників англійський міноносець обстріляв маєтки Забалки й Сухарного.
Недотримання договору
У березні 1919 року червоноармійці вступили на околиці Херсона, де зосереджувалися великі сили піхоти Антанти, яких з Дніпра підтримували англійські та французькі кораблі. Перед наступом на Херсон керівництво Червоної армії й командування Антанти підписали мирний договір, у якому йшлося про те, що війська Антанти залишать Херсон, оскільки солдати відмовилися воювати з більшовиками.
Не довіряючи Червоній армії й щоб застрахувати себе від усяких неприємностей, командування Антанти наказало солдатам взяти 1000 заручників і розмістити їх у припортових коморах. Вночі з 9 на 10 березня 1919 року відбувся мирний відхід військ. Але Червона армія порушила мирний договір і вдарила по інтервентах під час їхньої посадки на кораблі. Не маючи прикриття, французи сотнями гинули на човнах. Дізнавшись про загибель своїх солдатів, командування Антанти кинуло на захист військ греків, які змогли успішно зупинити наступ червоноармійців, але на короткий час.
Незабаром англійські та французькі кораблі почали обстрілювати комори запальними снарядами. Почалася пожежа, заручники бігли в різні боки, проте їх зустрів кулеметний вогонь греків. Після відходу військ Антанти, на пірсі лежало близько 500 трупів містян, а також було багато поранених.
Якби командування Червоної армії дотримало обіцянку і не порушило мирного відходу союзних військ, то жертв би не було.