Вибори на початку XX століття були серйозною подією для жителів Херсона. Адже своїми голосами містяни обирали партію, яка вестиме місто до розвитку і процвітання. Про те, як проходив процес голосування, які особливості були детальніше на kherson-yes.com.
Гучні скандали депутатів
У 1870 році було видано закон, згідно з яким чоловічому населенню країни дозволялося брати участь у виборах, право обирати й балотуватися отримали громадяни, яким виповнилося 25 років, які раніше не були судимі.
На початку XX століття вибори проходили спокійно без пригод. Більшість жителів Херсона практично не цікавилися рокіруваннями в органах управління й баталіями, які відбувалися у верхах.
На окрему увагу заслуговувало засідання Державної Думи на початку XX століття, яке було дуже цікавим. Під час нього розв’язували важливі проблеми та ухвалювали нові закони, а ще чиновники дуже дбали й про своє благо. На цьому тлі зав’язувалися суперечки, які часом переходили в баталії. Бувало й таке, що скандал перетворювався мало не на дуель. А ще народні обранці любили розмовляти, використовуючи нецензурну лексику. Видання «Херсонський вісник» за 1907 рік повідомляло, що під час ухвалення бюджету депутати паплюжили честь один одного, перетворивши сесію на справжній цирк. Інколи навіть доходило й до стусанів.
Вже дуже сильно хвилювали депутатів Думи фінансові питання. У 1908 році було розроблено закон про виплату депутатам платні. Розлючені чиновники виступили проти цього проєкту, в кінцевому підсумку Державна рада скоротила їм виплати у 2 рази. Якщо раніше за добу їм платили по 20 рублів, то тепер лише 5. Херсонські гласні були менш вибагливими, але постійно брали участь у скандалах, користувалися своїми службовими повноваженнями та прогулювали засідання.
Боротьба за місце в Думі
Щодо передвиборчої кампанії того часу, то вона була нудною та одноманітною. Напевно, вся проблема в тому, що тодішній закон забороняв розміщувати друковану рекламу на стінах будинків, парканах, стовпах. Хорошим варіантом для агітації були місцеві газети та розміщені по всьому місту спеціальні підставки для оголошень. Однак їхнє використання було не безплатним, кандидатам доводилося віддавати кругленьку суму. Та вони й не шкодували, адже головною метою було потрапити в Думу. Попри все такі методи були ефективними. За кілька днів до майбутніх виборів у місцевій пресі публікувалося безліч статей, у яких закликали містян проголосувати, при цьому зовсім не згадувалися заслуги партії.
Правила голосування
Перед виборами людина мала відвідати Міську управу і взяти там картку, бюлетень і конверт, на якому стояла мокра печатка. У день виборів бюлетень із зазначеним номером списку, за який голосували, поміщали в конверт. Далі людина йшла до виборчої дільниці, де показувала комісії документ, що посвідчує особу, і картку виборця. Після цього передавала представнику комісії конверт із бланками, який той на очах у присутніх кидав в урну. Важливо зазначити, що бюлетень, відданий у конверті, на якому не було печатки Міської управи або ж були помилки, не приймався. У Херсоні виборчі дільниці розташовувалися в кількох районах міста. Вони відкривалися о 9:00 і закривалися о 21:00. Поліціянти разом із представниками різних партій пильно стежили за порядком на виборчих дільницях. Найчастіше вибори проходили без пригод і порушень.
Попри суворі правила, до виборчих дільниць приходила велика кількість містян, адже кожен міг самостійно вирішити долю рідного міста, проголосувавши за найкращу партію, на його думку. Після закінчення виборів дільниці закривалися й починався підрахунок голосів.