Восени 1905 року в усій країні почалася революція. Страшні погроми, які чинилися над євреями в цей період, назавжди увійшли в історію Херсона. Детальніше про них поговоримо на kherson-yes.com.
Спочатку був бунт
Восени 1905 року революція дуже швидко почала розростатися. У страху цар Микола II видає маніфест, у якому обіцяє народу політичну свободу та скликання законодавчої думи. Люди, ознайомившись із цим документом, зраділи, адже нарешті в них з’явився шанс докорінно змінити своє життя. Однак, як з’ясувалося пізніше, це були порожні обіцянки, які призвели до кривавих подій. Епіцентром заворушень у Херсоні стала вулиця Суворовська.
18 листопада на Суворовську вийшов натовп. Усі активно обговорювали політичні події, що відбуваються. Раптом на вулиці з’явилися п’яні чоловіки з кийками. Народ у паніці розбігся і стався єврейський погром.
Знущання з євреїв та крадіжки
Бандити розбивали скло, рами, ставні на вікнах. Вони били всіх євреїв, які траплялися на їхньому шляху. Крадіжок до вечора не здійснювали, найімовірніше через те, що магазини були зачиненими, а може хулігани просто отримали наказ бити людей. Напередодні в залі міських зборів мав відбутися мітинг, однак у зв’язку з ситуацією в місті ніхто не ризикнув на нього приходити. Ближче до ночі почалися крадіжки, у Херсоні постраждало кілька магазинів, які належали євреям. Поліція з цим нічого не робила. Частині євреїв довелося залишити свої квартири, забивши наглухо вікна та двері. У перший день погрому було мало жертв.
Вранці наступного дня на вулицях міста не було нікого видно, лише подекуди з воріт визирали перелякані люди. Незабаром знову зібрався величезний натовп. З фортеці маніфестанти пішли в місто, несучи попереду національні прапори та портрет царя. Містяни зібралися біля губернаторського будинку і вітали господаря. Він же переконував натовп поводитися належним чином, не чинити насильства та крадіжок.
Далі натовп уже разом із губернатором попрямував до Катерининського собору, де було відслужено молебень. Після звернення до містян протоієрея Єфремова губернатор знову завів розмову про маніфест. На закінчення радив людям розійтися по домівках і коритися волі царя. Однак херсонці настільки сильно розлютилися, що вирушили знову містом. Після чого вкотре почалися крадіжки крамниць і квартир євреїв. Особливо сильно постраждали околиці Херсона та базари.
Жертви антиєврейських погромів
Близько 14:00 маніфестанти підійшли до костелу. Серед них були грабіжники, озброєні списами. Біля будівлі банку люди зустріли солдатів, які перегородили їм подальший шлях. Погромники пішли Католицьким провулком і почали трощити єврейські квартири в будинку Орлова. Коли ватага наблизилася до будинку, що належав капітану Тахчогло, де проживала велика кількість євреїв, то Тахчогло вийшов на вулицю з озброєними солдатами й попросив людей розійтися. Однак ніхто цьому наказу не підкорився, і офіцеру нічого не залишалося, як дати наказ солдатам стріляти в бунтівників. П’ятьох демонстрантів убили, багатьох поранили. Потім знайшли візників, трупи склали на вози, а поранених відправили в єврейську лікарню. Після цього інциденту натовп потроху почав розходитися.
Увечері цього ж дня відбулася нарада Думи, де просили губернатора про вжиття заходів щодо охорони міста. Також члени Думи вирішили звернутися до духовенства, щоб те хоч якось вплинуло на містян. Після цього в Херсоні почали надавати грошову та медичну допомогу постраждалим, а охорона міста перейшла в руки військового керівництва.
20 жовтня в місті було спокійно, лише на Забалці натовп знову намагався вчинити погром. Однак туди негайно відправили війська. Того ж дня почалися обшуки квартир, у яких знаходили розграбовані речі.
Під час погромів багато будинків у місті було зруйновано. Кількість поранених євреїв не відома, оскільки багато хто не звертався до лікарні. Серед жорсткого побитих — діти й люди похилого віку.