У 1917 році в усій країні спалахнула революція, Херсон не став винятком. Цілий рік був сповнений хвилювань і насичений подіями, які вплинули на становище херсонців і увійшли в історію, пише kherson-yes.com.
Події під час буржуазної революції
Газета «Рідний край» повідомляла своїм читачам, що в ніч з 6 на 7 березня поліція була обеззброєна. 7 березня стало відомо, що засуджені каторжної в’язниці вийшли на волю і бродять містом. Також цього дня надійшло розпорядження про роззброєння жандармів і направлення їх у розпорядження військового начальника. 8 березня близько 3:00 ночі відбулася велика маніфестація, в якій взяли участь війська, робітники та засуджені, що втекли з в’язниці.
Події буржуазної революції дуже швидко розвивалися в Херсоні, незабаром до влади прийшло нове керівництво. Ось тільки займаючись кулуарною боротьбою і політичними іграми, воно не змогло вплинути на ситуацію, що склалася й щодня дедалі загострювалася. Проблеми, що охопили державу, посилювалися протягом усього 1917 року.
Активні протистояння
Незабаром почалися серйозні протистояння. Влітку 1917 року газета «Рідний край» опублікувала на своїх сторінках телеграму головнокомандувача Корнілова. У ній йшлося про те, що солдати дозволяли собі грабувати майно, ґвалтувати жінок і дітей, вбивати мирних жителів і один одного. Було віддано наказ розстрілювати тих, хто скоює такі страшні злочини. Здавалося б, що Корнілов зможе навести лад, проте у вересні того ж року, його заарештували, звинувативши в заколоті та зраді.
У Херсоні, як і по всій країні, було дуже тривожно. Міськими вулицями ходили нетверезі солдати, які дозволяли собі все чого тільки забажає душа, навіть попри суворі накази полковника Константинова. Варто зазначити, що він став командиром 44-го запасного полку шляхом загального голосування.
За наказом Константинова охорону і спокій у місті забезпечували 4 роти 44-го піхотного полку у складі 120 осіб спільно з міською міліцією. Однак велика кількість стрілецької зброї, що з’явилася в різних людей, робила патрулювання небезпечним і марним. За службу поліціянтам платили сущі копійки, яких було недостатньо навіть на те, щоб прогодувати сім’ю. Це все змусило правоохоронні органи оголосити страйк.
Продовольчі проблеми містян, які вже звикли до карток на продукти й товари першої потреби, посилювалися й тим, що уряд пропонував Херсон як притулок румунському королівському двору. Наприкінці літа 1917 року до міста прибули 20 сімей із Румунії, а вже за місяць — кілька тисяч. Тобто харчових продуктів на всіх не вистачало. Проте, попри введення «сухого закону», у місті з’явилося багато вина.
Після жовтневого перевороту, ініційованого більшовиками, країна ще швидше почала розпадатися на частини. У той час, коли проголосили Українську Народну Республіку, в Одесі утворили Херсонський революційний комітет і тимчасову Херсонську губернську раду народних комісарів.
Уперед до «світлого» майбутнього
У 1917 році Румунія стала союзником Росії. 10 листопада того ж року місцеві газети писали про те, що румунське військо попрямує на Одесу, Херсон та інші міста. Підмогу їм надасть турецький флот. Водночас німецькі війська попрямують до Києва. Варто зазначити, що прибуття румунських офіцерів і понад 1000 солдатів до Херсона негативно сприйняло місцеве населення. Певний час точилися дрібні сутички, бійки. Місцева влада одразу ж почала вживати заходів. Таким чином, офіцерів і сенаторів було взято під домашній арешт, а солдатів — замкнули в казармах, поставивши озброєну охорону.
У листопаді 1917 року 44-й запасний полк почав розформовуватися. У ньому залишилися лише 400 солдатів. Невдовзі на допомогу їм з Одеси були відправлені гайдамаки, які мали охороняти місто.
Уже 14 грудня влада в Херсоні перейшла до рук Секретаріату Херсонщини, який підпорядковувався Верховній Раді та складався з 10 виборних членів. Одним із перших його починань було утворення Комітету по боротьбі з більшовизмом. Так і закінчився складний революційний рік у Херсоні, на жаль, ця революція була далеко не останньою в історії міста.