Херсон — портове місто, яке завжди притягувало до себе любителів легкої наживи. Особливий розвиток бандитизм у Херсоні розпочався наприкінці ХІХ — на початку XX століть. Крім дрібних злодіїв і аферистів існували серйозні угруповання, яких у народі називали «наскочниками». Херсонські бандити постійно вешталися навколо порту, складів і багатих магазинів, пише kherson-yes.com.
Банди, які діяли в Херсоні
У 1903 році міська дума наказала поліції виділити додаткові сили для охорони порядку і запобігання крадіжкам у херсонському порту. Але ці дії були безрезультатними. У старому місті діяли організовані бандитські угруповання, яких не так легко було і зловити. Одне з них очолював житель Військового форштадту Іцик. Угруповання промишляло крадіжками лісу з барж на рейді й у порту. У 1914 році банду було розгромлено. Тоді місцеві газети писали, що в її арсеналі була величезна флотилія човнів і пристосувань для крадіжки лісу.
Члени банд поводилися відкрито — вони влаштовували гулянки в найдорожчих ресторанах міста, брали участь у всіх культурних заходах. Херсонська газета «Копійка» писала про один випадок. Якось до міського театру приїхала з гастролями трупа, подивитися її виступ прийшли бандити. Вони придбали найдорожчі квитки й увійшли в зал, ледь тримаючись на ногах. Поліціянти лише спостерігали за їхньою ганебною поведінкою, бо не могли нічого вдіяти.
Були в Херсоні й банди здирники. Схема їхньої роботи була простою і відображала плутанину в суспільстві. Людина отримувала лист нібито від революційної організації з вимогою передати їй певну суму на діяльність. У разі відмови жертві погрожували. Гроші потрібно було класти у вказане місце, як правило, на околиці міста. Такі листи найчастіше надсилали багатим містянам. Дані про жертв бандити черпали з адрес-календарів. Незабаром злочинці почали надсилати листи лікарям, аптекарям, нотаріусам. Поліція зробила велику кількість даремних спроб затримати бандитів. А спіймали їх випадково, вони зажадали від вдови лікаря Гамбурга гроші, причому покласти вона повинна була їх під бочку з дощовою водою на своїй вулиці. Жінка розповіла це своєму сусідові, який працював у поліційному управлінні. Бандитів затримали й вони визнали свою провину.
Нова влада — зовсім інші правила і порядки
До початку Першої світової війни бандитизм у Херсоні зріс настільки, що поліції довелося організовувати відділ зі спеціальним підрозділом для боротьби зі злочинністю. Коли в країні настали зміни, то вони торкнулися бандитського світу Херсона. Після лютневої революції 1917 року почалися серйозні зміни. Місто охопили мітинги та демонстрації. У цей час із херсонської в’язниці випустили ув’язнених. На волю вийшли політичні та кримінальні авторитети. Поліція не діяла, а нова міліція, що створювалася, була ще не професійна. Місто охопив хаос, грабежі та розбої. Рівень злочинності в Херсонській губернії у 1917 році зріс майже вдвічі. Далі був жовтневий переворот і громадянська війна, у цей період відбувся сплеск бандитизму: активно утворювалися нові угруповання з отаманами на чолі, збільшилися напади на містян. Оскільки гроші знецінювалися з великою швидкістю, головною метою грабіжників і злодіїв стали харчові продукти й коштовності. Людське життя більше нічого не коштувало, а газети того часу постійно розповідали історії, які брали за душу.
Під час громадянської війни бандити, які служили, найчастіше приєднувалися до червоноармійців. Комуністи, що прийшли до влади, вели боротьбу з бандитизмом.
Наприкінці 1921 року у зв’язку з безперервними крадіжками в Херсоні та повіті почали розстрілювати заручників. У січні 1922 року газета «Херсонський комунар» повідомляла, що на вулиці Титова вбили злодійок-рецидивісток і бандита. По місту розвішали попереджувальні оголошення, що якщо грабежі триватимуть, то будуть розстріляні й інші. Пізніше в Херсоні почали «прибирати» спійманих бандитів при скоєнні крадіжок та інших тяжких злочинів перед народною владою. Ці методи дали позитивні моменти, і хвиля бандитизму знизилася. Звичайно, мрії більшовиків про скромне викорінення злочинності та руйнування в’язниць по всій країні виявилися нездійсненними.
Кінець бандитизму в 1940-х роках
У повоєнні роки бандитизм і розбої захлеснули Херсон. З настанням ночі містяни зачиняли на замки хвіртки, віконниці на вікнах і сиділи вдома. Вранці на Привізному ринку і по дворах розмовляли про бандитське угруповання «Чорна кішка».
На той момент міліція складалася з колишніх фронтовиків, які не мали професійних навичок. У повоєнному Херсоні діяло кілька бандитських угруповань, які ділили вулиці міста між собою. Між скоєнням злочинів не забували бандити й гарно відпочивати. Найчастіше авторитети відвідували громадську чайну «Бодяга», яка знаходилась у центрі міста. Невдовзі еліта орендувала в закладі третю залу, куди прохід стороннім був заборонений. Там вони вирішували справи: планували чергові розбої та крадіжки.
Кінець свавіллю бандитизму в Херсоні поклало зведення Каховської ГЕС. У 1950 році почали говорити про те, що на її закладку приїде сам Сталін. Звісно, це було неправдою, але той факт, що місто відвідає хтось із верхівки лякав авторитетів. Забезпечення громадського порядку та безпеки партійної еліти поклали на першого секретаря обкому, якому допомагали підрозділи військ. Досвідчені столичні фахівці провели в Херсоні спеціальну операцію, унаслідок якої затримали багато дрібних і середніх злочинців, що тероризували людей упродовж кількох років.
Взявши свідчення у затриманих, правоохоронці вирішили обезголовити кримінальні угруповання на черговому їхньому зібранні в чайній. Вони заблокували входи та увійшли до закладу. Далі пов’язали ватажків і відвезли до обласного управління НКВС. Після зняття відбитків пальців, вилучення зброї, ватажків відпустили під розписку про невиїзд. Невдовзі авторитетів угруповань почали «прибирати по-тихому» неподалік їхніх будинків. Таким чином, правоохоронці вирішили все зробити без суду і слідства і залякати злочинців, які залишилися на волі.