Бунти в Херсоні були частим явищем. Причини і їх наслідки описані в різних історичних документах. Проте «кавуновий» бунт, який стався у 1796 році такої широкої популярності в історії не набув. Це пов’язано насамперед з його швидким припиненням. Про те, як все було, читайте на kherson-yes.com.ua.
Як все було?
У серпні 1796 року імператриця Катерина II віддала князю Зубову указ, в якому йшла мова про те, що до її відома дійшла інформація, нібито в Херсоні матроси проявляли буяння і зухвалість. Ці події не лише порушують спокій в місті, а й ображають її Величність.
Імператриця наказала віцеадміралу Миколі Мордвінову і Хорвату провести слідство, при виявленні ватажків цих заколотів суворо їх покарати. Зовсім не дивно, що чутки про бунт матросів стривожили Катерину, повідомляється на сайті http://mycity.kherson.ua/.
Майже з таких далеких чуток розпочався 1773 рік. Саме тоді відбувся найкривавіший в історії за правління імператриці бунт. Омелян Пугачов був головним у ньому. У той час відбувалась французька революція, ідеї якої рознесло по Європі. Тому зазначеним особам потрібно було якомога швидше виконати наказ імператриці та придушити бунт.
Розслідувати справу матроського бунту довірили князю Зубову, який був вороже налаштований до командувача Чорноморським флотом Мордвінова. Улюбленець імператриці легко міг відшукати причину для глибоких інтриг проти віцеадмірала. А тут відбувся як не можна до речі бунт.
Варто зазначити, що бунти в Херсоні та Миколаєві виникали досить часто. Проте завдяки великій військовій силі, вони ніколи не виходили з під контролю і їх відразу ж придушували. По суті й цей, що отримав згодом назву «кавуновий бунт», нічим не відрізнявся від подібних. Єдине, що було пізніше виявлено – підґрунтя у нього було не революційне, а самодержавне.
У 1796 році, коли у Катерини II народився онук Микола, південними околицями країни рознесли чутку про те, що престол скоро займе син імператриці Катерини Павло. Як і годиться, люди на нового правителя поклали великі надії. Вважали, що новий імператор звільнить їх від кріпацтва, полегшить важку долю. Це все спричинило бунт.
Херсонський оберкомендант граф де Вітт доповідав у своєму рапорті, що з Миколаєва прийшли два матроси та розповіли херсонським матросам, що через три дні після народження Миколи онука Катерини II дозволено грабувати крамниці.
Особливості «кавунового» бунту
«Кавуновий» бунт розпочинався зі зворушень на ринках Єлисаветграда (нині Кропивницький) і Златопілля (Гуляйполе) 29 червня 1796 року. Вже на початку серпня відбулися заворушення й на миколаївському ринку. В неділю зранку о 9:00 годині люди зібралися на єлисавтеградському ринку, вони напали на продавців та розхапали у них 6 возів кавунів. 5 правопорушників встигла затримати та посадити під варту поліція.
Цей бунт стався й у Миколаєві. У неділю о 6:00 годині ранку в усьому Миколаєві бунтівники грабували чоловіків, жінок. Після цього вони почали проголошувати нового імператора. Пізніше виявилося, що винуватцями бунту виявилися матроси.
«Буяння» матросів у Херсоні мали розпочатися на початку червня, проте завдяки рішучим заходам вдалося їх уникнути. Усі, хто навіть вів розмови про бунт були притягнені до кримінальної відповідальності.
Варто зазначити, що серед бунтівників, які чекали сигналу до грабежу, опинилися жителі сусідніх поселень. Таким чином, у доповіді генерала Хорвата була інформація, що вранці 16 липня на березі Дніпра було затримано 6 осіб з Олешок, які приїхали за повідомленнями матросів.
Віцеадмірал Мордвінов у своєму рапорті спробував все це представити, як безневинну витівку стверджуючи, що винні знайдені та покарані, в морських казармах все тихо і спокійно.